Освіта – невід’ємна частина кожної нації. Освічена молодь – це наше майбутнє. Наша дослідницька група дійшла висновків, що покликання освіти – це підготовка людини до життя в суспільстві, вміння пристосуватися до сучасних вимог життя.

         Історія села не можлива без історії розвитку освіти, а осередком освіти в усі часи залишається школа. З давніх-давен люди прагнули до світла, до знань. Тому і в нашому селі люди мріяли про ті часи, коли зможуть вчитися писати і читати.

         Історія Горбівської школи починається ще у 1906 році. Але в архівних документах говориться, що у 1864 році в с.Горбово з 434 чоловіків і 470 жінок були письменні тільки 18 чоловіків і 4 жінки.

        До 1906 року у селі не було жодного приміщення для школи. Хто бажав вчитися, йшов в село Маморниця (Радгоспівка). 1906 року була відкрита початкова школа. Вона була збудована на тому місці, де зараз стоїть будинок господаря Штефана Лунгу. У двох класних кімнатах були 4 парти і навчалися 6 дівчат і 23 хлопця. Третя кімната – вчительська. Працював один вчитель.

        1908 року в аренду для школи був узятий будинок поміщика Дежерату (зараз там будинок сім’ї Матей Михайла у хуторі Мазиль). Але число бажаючих вчитися зростало. І тоді заможній селянин Іон Негру віддав для школи одну кімнату в своєму будинку. У цих двох приміщеннях школа працювала до 1922 року. Ті, які хотіли продовжувати навчання у 4-5 класів, ходили до школи у село Маморниця.

 В 1918 – 1919 роках в селі організований шкільний комітет з батьків, які зібрали гроші на будівництво нової школи.

        І, нарешті, в 1922 році на гроші, зібрані шкільним комітетом, у тодішньому центрі села, біля церкви, була збудована нова школа, в якій було вже 7 класних кімнат, і яка працювала до 1954 року. Перед школою був посаджений розкішний яблуневий сад. Головним навчальним предметом була релігія. Вивчалися: математика, історія, географія, румунська мова.

        Навчальним приладдям були ікони, історична карта, геометричні фігури.

        При закінченні школи учні вміли читати, писати, мали уяву про історію, географію, математику.

        В школі працювали три вчителя і тільки директор Криган мав педагогічну освіту.

       1940 року в школу прийшли на роботу десять вчителів. Зросла кількість учнів.

       З 1941 по 1944 рік школа була закрита. З 1945 року почались заняття. Був відкритий ще 8-й клас, в якому навчалися діти з Горбово, Хряцьки, Банчен та с.Дяківці. Так був закладений фундамент першої середньої школи в Герцаївському районі.

       У школі вже були кабінети хімії, біології, чудовий живий куточок – в холодну пору року в приміщенні школи, а восени і весною у саду. Перед школою серед рядків яблунь росли барвисті квіти.

       З роками росло чисельність учнів і вчителів. Вже у середній школі навчались учні з різних районів області з румунським населенням, а також і з Молдови, тому що саме Горбівська школа – перша в області середня школа з румунською мовою навчання.

       У 1950 році школу закінчили 9 учнів – перший випуск. Учні інших сіл жили в інтернаті (житловий будинок з п’яти кімнат). Самі привозили дрова з дому, продукти харчування, самі готували собі їжу. Навчання в 8 -10 класів було платне.

       У 1954 році горбівчани отримали найдорожчий подарунок: нову двоповерхову школу, збудовану біля головної дороги Чернівці – Герца. Відкриття нової школи для всіх було надзвичайним святом. В 1954–1955 навчальному році в новому приміщенні школи працювали вже 20 вчителів: 6 – з вищою освітою, 9 – з вищою незакінченою освітою, 5– з середньою освітою. Директором був Главацький С.І.

       При школі був створений географічний майданчик. Шкільна майстерня була обладнана всіма необхідними інструментами трудового навчання. Книжковий фонд бібліотеки складав близько 6 тисяч книг румунською, українською та російською мовами.

       В школі навчались діти з сіл: Молниця, Могилівка, Хряцька, Маморниця, Годинівка, Луківці. Навчання проводилось у двох змінах.

Діти з інших сіл жили у пришкільному інтернаті, харчувались у шкільній їдальні.

10 вересня 1957 року при школі був створений шкільний колгосп, який діяв 2 роки. Все було як у справжньому колгоспі: голова, бухгалтерія, агроном, бригадир. Керував всією роботою вчитель біології     І. В. Діліон.

      Рідний колгосп «Перемога» виділив 15 га орної землі. Всі учні працювали після уроків у 3-х бригадах. Через рік школа отримала ще 36 га землі, один трактор, сівалку. Були збудовані сараї для ферми, в якому було 25 овець, 10 корів. На фермі працювали учні старших класів.

      1959 року молдавський письменник Еміліан Буков, відвідуючи школу, був вражений красою села і щедрістю людей, та написав вірш «Ми з Горбово», а молдавський композиторЕужен Дога поклав вірш на музику. Зі сцени Будинку культури села ця пісня звучала у виконанні хору вчителів вже багато років.

      У період з 1950 року по 1982 рік 10 класів закінчили 1510 учнів. Серед них є: лікарі, механізатори, кандидати наук, письменники, вчителі, які працюють у різних куточках нашої Батьківщини, а також за її межами.

      При школі існували багато гуртків.

      Спортивна діяльність учнів була на високому рівні. Дитячий драматичний гурток, який був заснований вчителькою В. Пую, відомий за межами району.  Наша дослідницька група встановила, що на ланах колгоспу «Перемога», працювала учнівська бригада. За результатами змагань серед учнівських бригад в області 1978 року, наші учні одержали в подарунок новий трактор.

Традиційними у школі стали виставки квітів. Під керівництвом вчителя біології Е. І. Паскарєл наша виставка багато років підряд одержувала похвальні листи.

      Приміщення школи вже було недостатнім для існуючої кількості учнів. Тому була необхідність побудови нового корпусу школи.

           1982 року був збудований новий 3-х поверховий корпус. Це вже була школа сучасного проекту, з спортивним залом, стадіоном, їдальнею, з добре оснащеними кабінетами з багатою бібліотекою. З того часу всі учні вчаться в одну зміну.

      Зміцнювалась матеріальна база школи. Учні мають можливість вивчати іноземну мову в кабінеті іноземних мов (французька).

      Працювали 52 висококваліфікованих педагогів, вчилися понад 720 учнів.

      В 1993 році школі заснований кабінет інформатики з 9-ма обчислювальними машинами.

      В 2003 році школа отримала 11 нових комп’ютерів, і був створений новий кабінет інформатики.

      В 2004 році школа пройшла тендер Українського Фонду Соціальних Інвестиції і отримала кошти на відновлення обох корпусів школи.

    Школа – наш дім, побудований на фундаменті сонячних променів, любові, радості, здоров’я та великих дитячих мрій, що кличе до себе багато поколінь горбівчан.

 

Це храм – знань, здоров’я добра, оберегу звичаїв, обрядів, традицій рідного краю.